Є.Я. САГАЙДАЧНИЙ, директор Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком",
С.С. КУЧЕРЕНКО, начальник ЦЕЗ №3 Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком",
М.К. МАЗЕПА, генеральний директор компанії МАКО, член-кореспондент ІАНУ, к.т.н.,
О.В. МЕЛЬНИЧУК, технічний директор компанії МАКО

Широке застосування технологій DSL заставило змінити ставлення і до існуючих кабельних ліній, оскiльки кабелі цих ліній, кросове обладнання, розподільні шафи розроблялися, будувалися і експлуатувалися як низькочастотне обладнання.

На початку застосування цифрового абонентського ущільнення їх розробниками і постачальниками настійливо навіювалась думка, що ці системи можуть працювати по будь-яким лініям в межах допустимої довжини лінії - включай і працюй. Це в дійсності так і було до тих пір, поки в одному кабелі працювали одна чи максимум дві системи. Масове ж впровадження цифрових систем висунуло проблему існуючих кабельних ліній і заставляє серйозно нею займатися.

За своїм технічним станом кабельні лінії можна умовно поділити на три групи:

1. лінії, які повністю задовільняють всім нормам галузевих стандартів по електричним характеристикам. Це нові лінії і (що рідше) лінії, які грамотно і належно експлуатуються;
2. лінії, які, в здебільшого, відповідають нормам, але мають деякі відхилення за опором ізоляції (до десятків мегаом) і підвищену асиметрію (до 1 - 2 % від опору шлейфу, при нормі в 0.5%);
3. лінії зі значним зниженням опору ізоляції, значною асиметрією та "розбитими" парами. Такі лінії мають різко занижені характеристики взаємних впливів, а це як правило, "замоклі" кабелі.

Таким чином, тільки перші дві групи кабельних ліній можуть бути використані для високочастотного ущільнення. Інакше кажучи, відповідність нормам по постійному струму чи, по крайній мірі, наближення до них - це є необхідна умова.

Третя ж група кабельних ліній потребує капітального ремонту. Основною причиною погіршення електричних параметрів кабельної мережі є попадання в кабель вологи.

З переходом на цифрові АТС, упровадженням ущільнення абонентських пар гостро постало питання про невідповідність електричних параметрів кабельної мережі. Було запропоновано замінити магістральні кабелі на кабелі з гідрофобним заповненням, але зробити це за короткий термін неможливо. Тому пішли на компроміс. Кабелі з поганими електричними характеристиками замінити, а останні заповнити (закачати) гідрофобом і відмовитися від КСУ.

Технологія відновлення пошкоджених "замоклих" кабельних ліній із пласмасовими оболонками, яку розробили ЛОНИИС (С-Петербург) разом з ВНИИСК (Москва), отримала досить широке розповсюдження на міських мережах Росії, Прибалтики, Казахстану та Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" України.

Пропонований спосіб відновлення електричних характеристик ланок пошкоджених "замоклих" кабелів передбачає закачку гідрофобного заповнювача в осердя кабеля. В процесі закачки волога, яка є в кабелі, витісняється, а всі пустоти осердя заповнюються заповнювачем. При цьому електричні характеристики ланок заповненого кабеля, такі як опір ізоляції жил, параметри впливу відновлюються до існуючих норм, робоча ємність зростає на 10 - 15 %, тобто досягає значень кабелів з гідрофобним заповненням.

Для закачки кабеля використовувалась установка АКВА-СТОП-К виробництва компанії МАКО, яка призначена для роботи з гідрофобним запонювачем типу ГЗФ-К-НТ ТУ 2513-002-509046666-02 при температурі довкілля від -10 до +40°С:

Рисунок. Загальний вигляд установки АКВА-СТОП-К.

Основними робочими елементами установки є: бак, фланець знімний, на якому кріпиться насосна панель, пульт управління та кришка.

Бак, ємністю 13.5 л, оснащений показчиком рівня гідрофобного заповнювача і ручками. В транспортному положенні бак, знімний фланець та кришка з'єднані стяжками.

Насосна панель складається з насоса, з'єднаного з електродвигуном постійного струму і напругою 12В, клапанної коробки з дроселем випуску повітря, панелі з манометром, заливного фільтра.

Пульт управління складається із корпуса, в якому встановлено запобіжник, індикатор напруги та дві пари провідників.

Принцип роботи установки полягає в слідуючому. При вмиканні вимикача, струм від акумуляторної батареї подається на електродвигун, який приводить в дію насос. Насос із бака закачує гідрофобний заповнювач і подає в кабель під тиском. Тиск встановлюється регулювальним гвинтом запобіжного клапана по манометру, задається оператором і залежить від стану оболонки та пропускної здатності осердя кабеля.

Серед переваг АКВА-СТОП-К можно відмітити:

• висока продуктивність;
• напруга приводу насоса 12В;
• під час роботи установка не вимагає розбирання, контроль за роботою здійснюється візуально (процес закачки видно по прозорому контрольному шлангу, тиск - по манометру);
• конструкція підключаючого пристрою, наконечник якого надійно герметизує з'єднання, забезпечує подачу гідрофоба в осердя кабеля;
• можливість модифікації установки АКВА-СТОП-К відповідно до конкретних умов.

Кількість гiдрофобного заповнювача, яка необхідна для закачки в осердя кабеля в залежності від марки і ємності кабеля на 1 км кабелю, наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Наведені в таблиці дані є орієнтовні, так як кабелі однієї марки, які виготовлені в різні роки, в різних партіях і на різних заводах-виробниках мають неоднакові геометричні розміри, що є причиною різного вільного повітряного об'єма в осерді кабелів.

Організація робіт iз закачування кабелю

1. Необхідно визначитися, що ми хочемо отримати в результаті заповнення (закачки) кабеля. Для цього технічно оцінити кабель і прийняти рішення про доцільність закачки.
   Особливу увагу звернути на кількість муфт і частоту їх розміщення. Якщо муфти ідуть поряд в трьох-чотирьох колодязях, а це можливо при ремонті кабеля шляхом заміни, то ефективніше замінити всю ділянку кабеля з муфтами і закачати прокладену дільницю.
2. Провести електричні вимірювання кабеля до початку робіт. Це дасть можливість контролювати роботу кабельників, заставить прокачувати ділянки кабеля повністю, що важливо для якості виконаних робіт.
3. Провести перемонтаж всіх муфт. Досвід показує, що муфти, в яких жили змонтовані методом ручної скрутки, мають корозію, їх необхідно перемонтувати. При перемонтажі муфт застосовувати механічні з'єднувачі. Перерив зв'язку при цьому складає 2 - 3 секунди на одного абонента. В якості муфт застосовувати муфти компаундні виробництва компанії МАКО з гелем 8882.
4. Звернути увагу на стан кабельних шкафів і боксів. Бокси типу БКТ 100х2 зведуть всю роботу нанівець. Рекомендується встановлювати бокси, які мають плінти з врізним контактом, і які спеціально розроблені для встановлення в зовнішніх розподільчих пристроях - шафах (SID-C, SliC - виробництво ЗМ, Slim - виробництво R&M).
5. Після проведення всіх цих робіт провести контрольні вимірювання кабеля і оцінити якість виконаних робіт.
6. Загерметизувати технологічні отвори в оболонці кабеля.
7. Зняти обладнання, промити установку по закінченню роботи.

Для проведення робіт по закачці кабеля бригаді кабельників необхідно мати: установку для закачки кабеля АКВА-СТОП-К; ЗІП для станції АКВА-СТОП-К; гідрофоб ГЗФ-К-НТ ТУ 2513-002-509046666-02; муфти компаундні компресійні виробництва МАКО; компаунд 4407; вимірювальні прилади; інструменти кабельщика. Бригада кабельників, маючи перелічені матеріали і обладнання, може самостійно проводити роботи по ремонту кабельних ліній.

Крім того, для успішного проведення ремонтно-відновлювальних робіт необхідно провести підготовку бригади кабельників.

Досвід впровадження технології на мережах філії. В травні з 22 по 24 число 2006 року в ЦЕЗ №3 (м. Дніпродзержинськ) Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" під керівництвом фахівців компанії МАКО був проведений капітальний ремонт кабелю ТПП 100х2х0.4, який знаходився в експлуатації з 1969 року.

В січні місяці цього ж року після пориву на мережах теплопостачання, колодязі зв'язку були залиті гарячою водою. Оболонка кабелю розгерметизувалася, вода потрапила в кабель. Електричні характеристики кабелю не відповідали технічним нормам. Опір ізоляції жил по відношенню до заземленого провідника "замоклого" кабеля наведено в табл. 2 [ 1 ].

Опір ізоляції жил кабеля ТППеп 100х2х0.4 до, підчас і після відновлення (довжина лінії 0.39 км)

Таблиця 2

Вимірювання проводилося приладом ПИТ-801, реєстраційний №0422.

Після проведення ремонтно-відновлювальних робіт, суть яких полягала в заміні БКТ 100х2 на бокс БВК з врізним контактом і заміні муфти МПС на компаундну муфту компанії МАКО, а також в закачуванні рідким гідрофобним заповнювачем осердя кабеля під тиском, внаслідок чого волога, яка була в кабелі витіснилася, а всі пустоти осердя кабеля заповнилися гідрофобним заповнювачем. Як наслідок, опір ізоляції жил кабелю по відношенню до заземляючого провідника в середньому становив від 500 до 2000 МОм. На 10% жил кабелю опір ізоляції перевищував 10 000 МОм. Через двадцять сім днів після закачування кабеля опір ізоляції жил кабелю по відношенню до заземляючого провідника в середньому становив від 1 090 до 10 000 МОм (табл. 2) [ 3 ].

В цьому ж центрі в даний час проводяться ремонтно-відновлювальні роботи на кабелі 600х2х04 з заповненням осердя гідрофобом, довжина лінії 1200 м.

Як показує досвід, кожна ділянка кабеля по своєму унікальна, заповнення залежить від року його випуску, завода виробника, ізоляції жил, щільності осердя кабеля, ступені заповненості його водою, а також від кваліфікації і бажання працівника.

Застосування технології ремонтно-відновлювальних робіт на мережі Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" під керівництвом фахівців компанії МАКО показало можливість відновлення електричних характеристик ланок кабельних ліній, їх стабілізацію і відмовлення від системи становлення під повітряний тиск.

Так закачка гідрофобного заповнювача в осердя "замоклих" кабелів забезпечило у 90 - 95 % випадках відновлення опору ізоляції поліетиленових жил до норм на справний кабель, 5 - 10 % відновлюються до експлуатаційних норм. Робоча ємність ланок трохи зростає і не перевищує 55 нф/км, що не призводить до суттєвого зростання робочого затухання ланок. Стабілізуються параметри впливу між ланками. Повна герметизація осердя кабеля збільшує термін його експлуатації.

Особливу увагу необхідно звернути на роз'яснення процеса відновлення "замоклих" кабелів серед керівного складу філії і центрів. Там, де керівники не побачили користі від відновлення "замоклих" кабелів (економія коштів 6 - 9 раз, людино-годин 1.5 - 2.0 рази, відсутність розриву зв'язку, економія кабеля, економія енергоресурсів - кабель магістральний не ставиться під тиск), ніякі бригади кабельщиків нічого не досягнуть. Тільки у випадку, коли вдасться переламати застояні принципи керівників, можливо досягнути бажаних результатів і зекономити кошти на ремонті кабельної мережі.

Сьогодні і завтра технологія ремонтно-відновлювальних робіт із заповненням буде основною при впровадженні широкосмугових послуг на існуючих мережах доступа.

Література
1. Протокол измерения кабеля постоянным током до начала работ. Шкаф №202. Адрес: ул. Бойко, 41. Магистраль М7. 15 мая 2006 г. Температура воздуха +19°С. Кабель ТППэп 100х2х04. Расстояние 0.39 км.
2. Протокол измерения кабеля постоянным током после закачки 2 участка кабеля. Шкаф №202. Адрес: ул. Бойко, 41. Магистраль М7. 24 мая 2006 г. Время 19.00. Температура воздуха +20°С. Кабель ТППэп 100х2х04. Расстояние 0.39 км.
3. Протокол измерения кабеля постоянным током через 27 суток после закачки кабеля. Шкаф №202. Адрес: ул. Бойко, 41. Магистраль М7. 22 июня 2006 г. Время 16.00. Температура воздуха +25°С. Кабель ТППэп 100х2х04. Расстояние 0.39 км.

Наверх
На головну сторінку